Клаптикове шиття – печворк. Майстер клас, техніка, інструкція для початківців

Клаптикове шиття – це техніка шиття за допомогою якої створюються речі з різних шматочків і матеріалів. Для початківців вона може здатися складною, проте покрокові інструкції, фото та схеми значно полегшать навчання.

Загальні правила крою

Запорука будь-якої красивої речі – її охайність і геометрична точність. Так само, як і під час збирання мозаїки, клаптеве шиття вимагає ідеально розрахованих і розкроєних шматочків, які під час суміщення не виявляться несумісними.

Для цього потрібно дотримуватися деяких правил крою:

• Щоб уникнути деформації, зміни розміру і кольору, після прання виготовленої речі, щойно куплену тканину потрібно випрати, а потім відпарити за допомогою праски.
• Перед роботою з раніше використаними шматочками тканини, їх слід просочити розчином води і крохмалю (робити це краще за допомогою пульверизатора), а потім пропрасувати праскою.
• Для розкреслення тканини на клапті потрібної форми слід використовувати мило або спеціальну крейду, у крайньому разі олівець із м’яким грифелем. Але в жодному разі не можна креслити на тканині ручкою: чорнило, вбираючись у тканину, залишається там назовсім.
• Розкроювати тканини слід у напрямку часткової нитки, інакше під час зшивання деталі можуть деформуватися. У разі роботи з новою тканиною, потрібно орієнтуватися на кромку.
• Для розкрою тканини на елементи потрібно спершу виготовити 2 шаблони потрібної форми з цупкого паперу або картону: один з відступами, другий без них. Кожен із шаблонів по черзі прикласти до матерії і обвести, за допомогою вищевказаних інструментів.

Яка тканина краща для роботи?

Для клаптикового шиття може підійти будь-яка тканина, яка близька душі швачки-початківця. Однак у кожної тканини існують свої особливості та характеристики, які згодом можуть позначитися на зручності роботи, а отже, і на якості готового продукту.

Найпопулярнішою вважається тканина з бавовни, оскільки її характеристики дають змогу працювати з нею навіть рукодільницям-початківцям:

• оптимальні щільність і вага;
• не сідає при пранні;
• при обрізанні не обсипається і не розповзається;
• не змінює забарвлення;
• легко зшивається;
• відразу приймає потрібну форму, яку зберігає на довгий час.

Завдяки своїй якості, льон також займає верхні позиції у виборі матеріалу:

• довговічність, стійкість до зношування;
• гіпоалергенність;
• високі характеристики теплопровідності та повітропроникності;
• практично не електризується, навіть при сильному терті.

Вироби з шовку в стилі печворк мають гарний і дорогий вигляд, проте він насилу підійде для початківців.

Працювати з матеріалом вельми важко: він вельми сильно електризується, будь-яка допущена помилка під час зшивання або розкрою одразу кидатиметься в очі. До того ж вона не підходить для створення речей для дому (ковдри, обшивка подушок та ін.), оскільки дуже швидко зношується і стає непридатною, втрачає весь лиск і красу.

На сьогоднішній день в тренді теплі, домашні образи, завдяки чому зросла популярність виробів з вовни. Крім естетичної функції, цей матеріал має також практичну. Працювати з нею простіше, ніж із шовком, проте руку спочатку доведеться трохи набити, оскільки під час зшивання нерідко виникають проблеми.

Серед плюсів цієї матерії можна виділити:

• зберігає акуратний зовнішній вигляд, оскільки не має здатності м’ятися;
• стійкий до різних забруднень;
• поглинає зайву вогкість у будинку, що не позначається на зовнішньому вигляді матеріалу;
• еластична;
• здатне прослужити довгі роки.

Один із плюсів клаптикового шиття – не потрібно вибирати тільки один тип тканини, їх можна комбінувати між собою, створюючи оригінальні речі.

Техніка печворк та її різновиди

Ця техніка шиття має довгу, насичену історію, під час якої клаптикове шиття набувало нових форм і різновидів, завдяки чому кожен початківець зможе підібрати улюблені схеми шиття, використовуючи покрокові інструкції та фото.

Традиційний варіант техніки печворк

Речі в традиційному печворку виконуються за допомогою шматочків матерії, що мають форму простих геометричних фігур, з правильними силуетами. У такому варіанті можна виконати речі як невеликого розміру (наволочка, прихватка), так і великого (плед, килимок).

Відмінною рисою класичного печворку є те, що з клаптів складається лицьовий бік, тоді як підкладка може складатися з цільного матеріалу.

Японський печворк

У цьому варіанті шиття з клаптиків об’єдналися традиції Сходу і Заходу. Здебільшого в цій техніці виконуються речі великих розмірів. Перевагу віддають шовковим тканинам, переважно дорогим і якісним. Але для набивання руки новачки можуть тренуватися і на дешевшому різновиді шовку.

Основою елементів так само, як і в традиційному варіанті, є геометричні фігури:

• квадрати,
• прямокутники,
• ромби.

В’язаний печворк

Цей вид печворку багато в чому схожий на традиційний, проте тут елементи не зшиваються, а з’єднуються за допомогою гачка.

Причому матеріали можуть використовуватися різні. У даному виді клаптикового шиття найпоширенішими є такі вироби, як жіночі сумки та покривала.

Крейзі-печворк

На відміну від інших видів клаптикового шиття, тут елементи не мають чітких геометрично правильних форм, скоріше навпаки – звідси і назва.

Нитки в місцях зшивання маскуються різними засобами: мереживами, стрічками, вишивкою тощо. Крім цього, поширене застосування намистин, бісеру, ґудзиків, різних підвісок.

Квілт

У цій техніці за допомогою машинної строчки, що відтворює різні візерунки, зшиваються 2 полотна, між якими поміщається м’яка підкладка, наприклад, із синтепону. Цей вид клаптикового шиття приваблює майстринь більшою елегантністю.

Техніка “Акварель”

В основі виробу в цій техніці лежать квадрати, кольори яких комбінуються від світлого до темного. Правильний підбір колірної гами і розміщення клаптиків створюють ефект малювання аквареллю.

Для початківців найкраще вибирати тканини з принтом середніх розмірів, щоб отримати гарний візерунок.

Техніка печворк “Колодязь”

В основі даної техніки також лежить квадрат, однак, на відміну від “Акваріума”, де полотно складається з квадратних клаптиків, тут саме полотно має квадратну форму, завдяки зшитим між собою смужкам, які й утворюють геометричну фігуру. Виконати з’єднання смужок у квадрат можна двома способами, які відрізняються схемами складання

Ця техніка досить проста для початківців, оскільки має нехитру схему зшивання.
А з покроковими інструкціями і фото, клаптикове шиття в цій техніці не повинно викликати жодних труднощів.

Техніка печворк “Сходи Якова”

Ця техніка виконується з двох геометричних фігур: трикутника і квадрата. Так для створення полотна в цій техніці потрібні 9 клаптів квадратної форми. 5 із них мають складатися з квадратів 2 різних кольорів (тобто один квадрат складається з 4 квадратних частин), 4 – з 2 трикутників, також різних кольорів.

Усі елементи потрібно поєднати так: один клапоть із квадратами розташовують у центрі, елементи з трикутниками пришивають до кожної з 4 сторін центрального елемента, решту елементів із квадратами потрібно розташувати на порожніх місцях (у кінцевому підсумку зшиті разом клапті мають утворити квадрат).

Печворк техніка “Барджелло”

Для виконання речей у цій техніці, насамперед, потрібно тканини різних кольорів нарізати на однакові за довжиною і шириною смужки, які потім зшиваються разом, утворюючи цілісне полотно. Далі полотно потрібно зшити в “трубу”, яку потім нарізають поперек швів таким чином, щоб усі смужки мали однакову довжину і ширину і складалися з різних колірних елементів.

Останнім кроком є зшивання клаптів у полотно, формуючи при цьому візерунок “роз’єднанням кільця” на певній ділянці, причому щоразу різній. На перший погляд клаптикове шиття в даній техніці може здатися надто складним і заплутаним для початківців, проте покрокові фото і схеми розвіють ці побоювання.

Техніка печворк “Піца”

Назва техніки говорить сама за себе, адже вона практично точнісінько як приготування національної італійської страви.

На підстелену тканину-основу потрібно “розкидати” (хаотично, але не забуваючи про колірну сполучуваність) різнокольорові елементи тканини (як правило, вони мають невеликі розміри), які потім потрібно накрити прозорою тканиною. Наприкінці “піцу” потрібно прошити, щоб вона не розсипалася.

Печворк техніка “Боро”

Ця техніка полягає в такому: береться тканина для основи, а до неї пришиваються різні шматочки матерії на кшталт латочок на старий одяг.

Здебільшого тканини мають збігатися за типом матерії, але можна і проявити фантазію. Найпопулярнішою тканиною для цієї техніки є денім.

Печворк техніка “Ляпочиха”

Це досить проста техніка, в якій клаптики однієї довжини пришиваються рядками. Кожен з елементів зшивається по середині, загинаючи краї для створення необхідного об’єму.

Для того, щоб виріб тримав форму, клапті пришиваються дуже щільно. Пишність виробу залежить від довжини елементів. Найпопулярнішою річчю у виконанні цією технікою є килимок.

Техніка печворк “Чарівні трикутники”

Суть цієї техніки видно із самої назви: полотна зшиваються з елементів, виконаних у формі трикутників. Завдяки універсальності цієї фігури полотна можуть складатися в різноманітні візерунки: від простих квадратів (у разі зшивання довгою стороною) до різноманітних кольорів.

Для початківців рекомендується працювати з рівнобедреними трикутниками, у такому форматі складно припуститися похибки під час зшивання елементів.

Техніка печворк “Соти”

У цій техніці вироби створюються з шестикутників, які за формою нагадують бджолині соти.

Зшиваючи ці елементи за допомогою різних комбінацій можна створювати вельми оригінальні і красиві речі.

Клаптикове шиття покроково для початківців

Не багато хто вміє виготовляти речі, використовуючи клаптикове шиття. Для початківців техніка, покрокове фото, схеми, запропоновані в цій статті, стануть незамінними помічниками в новій справі.

Ковдра печворк

Перед безпосередньою роботою, слід визначитися з візерунком, вибрати тканину (найкращим рішенням є одна матерія різних кольорів, а також одноколірна тканина для зворотного боку) і наповнювач (зазвичай використовують синтепон), виготовити шаблони з картону або будь-якого іншого щільного матеріалу (тут розглядається виготовлення ковдри з квадратів).

Покрокова інструкція:

1. Насамперед, за допомогою шаблонів, потрібно розкроїти необхідну кількість елементів-квадратів. Їхня кількість і розміри залежать від особистих бажань і вподобань рукодільниці.
2. Потім, прикладаючи клаптики один до одного, потрібно зшити їх разом по лінії розмітки з виворітного боку. Поєднавши всі елементи між собою, створивши тим самим лицьовий бік ковдри, їх слід ретельно розгладити праскою.
3. Однотонну тканину для вивороту слід розкласти на прямій поверхні, поверх потрібно викласти наповнювач. Синтепон потрібно викроїти із запасом з кожного боку. Для того щоб наповнювач не скочувався в кутах, його необхідно простьобати (від центру по краях).
4. Останнім кроком є зшити між собою всі три шари. Якщо під час зшивання шари ковзають, то їх можна приколоти шпильками або голками. Для того, щоб ковдра з часом не почала обсипатися по краях, їх можна прошити тасьмою.

Килимок печворк

Для виконання килимка можна використовувати дрібні обрізки необмеженої кількості кольорів. Однак обов’язково потрібно придбати одноколірну тканину (у 2,5 раза більшу, ніж розмір планованого килима), прозору тканину та наповнювач. Одноколірну тканину потрібно розкласти на прямій поверхні, зверху помістити наповнювач таким чином, щоб він зайняв лише половину тканини.

Другою половиною потрібно накрити наповнювач зверху, зшити і прострочити. Далі на отриманій “подушечці” потрібно хаотично (але художньо) розподілити обрізки різних форм, кольорів і розмірів, які потім накрити прозорим шматочком тканини. Тепер килимок потрібно прострочити по всій площі, щоб він не розсипався.

Печворк прихватка

Для виготовлення прихватки найкраще використовувати денім, оскільки він досить щільний і довго нагрівається. Виконати її можна в будь-якій з вищеописаних технік, проте найпопулярнішою є техніка “Колодязь”. Для цього потрібно з джинсової тканини різних кольорів нарізати 10 смужок, різних за довжиною. Потім усі елементи потрібно поєднати згідно з відповідною схемою.

Останнім штрихом є обрамлення прихватки: по краях можна пришити будь-яку стрічку, яку біля краю потрібно перетворити на петельку. Цей варіант техніки призначений для початківців, проте призвичаївшись і вивчивши безліч покрокових фото, інструкцій і схем, кожна рукодільниця зможе виконувати більш складні роботи за допомогою клаптикового шиття.

Клаптикове шиття увійшло в життя народу дуже давно, проте за останні роки воно не тільки не втратило свого лоску, а й набуває все більшої популярності. Причому на сьогоднішній день такий спосіб шиття використовується не тільки рукодільницями для дизайну будинку, але і модними кутюр’є для брендового одягу.

Відео-уроки клаптикового шиття

Як пошити килимок з клаптиків тканини

Ідеї для печворку для початківців

Прихватка печворк – вчимося шити

Печворк корзинка